Закупівлі по-черкаськи: трохи закону, трохи самодіяльності

В Черкасах сформувалась унікальна «екосистема» закупівель товарів робіт та послуг за рахунок міського бюджету. З 2005 року в місті працює так званий Єдиний тендерний комітет, що проводить процедури закупівель для більшості комунальних підприємств, а також усіх інших установ та закладів, що перебувають в оперативному управлінні міської ради та, безпосередньо, її профільних департаментів.

Законність подібного утворення викликає багато запитань, проте вони не переходять в юридичну площину, залишаючись коштовною політичною «монетою». Із зміною закупівельного законодавства, аби надати органу ознак легітимності та законності, в серпні 2016 року Єдиний тендерний комітет був визнаний як Центральна закупівельна організація міської ради. Подібна дефініція дійсно зустрічається в Законі «Про публічні закупівлі», прийнятому в грудні 2015 році. Проте, згідно все того ж Закону, особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. В Черкасах, в свою чергу, вирішили обійтися виключно рішенням місцевого виконавчого комітету, не чекаючи постанов Кабінету міністрів. І поки в стінах Кабміну слідкують за не досить результативною роботою пілотного проекту ЦЗО, до складу якого увійшло 24 замовника переважно центральної виконавчої влади, в Черкасах власноруч створена організація успішно виконує покладені на неї функції, як публічні, так і не зовсім.

Серед представників депутатського корпусу, а також місцевих активістів не одноразово звучала критика в бік Єдиного тендерного комітету і, зокрема, його голови Олексадра Барабохи, що є «головним» закупівельником міста з 2011 року.

Олександр Барабоха

Зокрема, саме проблема співпраці ЄТК із безпосередніми замовниками у свій час слугувала каталізатором згортання в місті допорогових закупівель через систему «Прозорро». Через не досить злагоджені дії чиновників, а точніше кажучи відвертий саботаж, ніби то страждали ледь не всі верстви та соціальні групи населення міста. Винною у «слабкій» співпраці ЄТК та чиновників департаментів при закупівлях нижче встановлених законів порогів було визнано безпосередньо саму систему «Прозорро» і від неї на данному етапі було прийнято рішення відмовитись.

Проте Тендерний комітет продовжує організовувати відкриті торги та проводити інші передбачені Законом процедури в межах сум визначних законодавцем, тобто починаючи від 200 тисяч гривень для товарів та послуг, а також 1,5 млн.грн для робіт. Крім того, ЄТК перебрав на себе обов’язок оприлюднювати звіти про укладені замовником договори, коли вартість таких оферт становить більше 50 тис. грн. Процедурно це виглядає доволі дивно з точки зору нормативних документів та положень, затверджених уповноваженими органами. Якщо відповідно до Порядку формування таких документів має відбуватись автоматично з використанням електронних цифрових підписів, то у випадку з Черкасами, маємо відсканований папірець з чорнилом та відбитком печатки.

Окрім питань юридичного характеру, є ще питання і більш приземленні, на кшталт ускладнення процесу моніторингу «допорогових» закупівель. Якщо одною з переваг роботи системи «Прозорро» є можливість використання аналітичних модулів для відслідковування саме дрібних закупівель, що часто, виливаються у колосальні витрати місцевого бюджету, то у нашому випадку все це не спрацьовує у повну силу. В результаті «еволюції» власних звітів ЄТК відмовився від заповнення всієї передбаченою системою інформації про підрядника, залишаючи її у вигляді прикріплених сканкопій.

Та не лише звіти викликають запитання. В громадсько-політичних колах стало циркулює гіпотеза про те, що саме через діяльність ЄТК реалізуєтся вплив непублічних черкащан на розподіл бюджетних коштів. Діями єдиного тендерного комітету фіксуєтся та гарантується результат кулуарних домовленостей на розподіл фінансів між підрядниками. Подібну гіпотезу підтверджує факт конкуренції, точніше її відсутності, на нібито конкурентних торгах. Якщо проаналізувати всі проведені тендерним комітетом торги можна визначити, що у левовій частині закупівель наявні лише двоє учасників (107 із 160 процедур). Звичайно, подібна картина характерна і для інших регіонів. Проте у 54 процедурах з двома учасниками пропозиції переможця відрізнялись від запланованої суми закупівлі менше ніж на 1%. Важко припустити, що подібний результат можливий без попередніх домовленостей з боку учасників, а будь-які неформальні домовленості мають бути захищені перед перевіряючими та контролюючими органами. З цим ЄТК справляється на відмінно.

Повертаючись до теми конкуренції в черкаських торгах, у якості ремарки, варто зауважити, що середній рівень економії у закупівлях з двома учасниками складає лише 7%, в той час як при подальшому зростанні кількості учасників економія також зростає в рази, що відображено нижче.

Крім того, факт попередніх домовленостей можна припускати аналізуючи кількість кроків на пониження стартових пропозицій учасників. Так, з серпня 2016 року Єдиний тендерний комітет оголосив та успішно завершив 4 нібито конкуренті процедури на капітальний ремонт вулиць міста. Проте в результаті цих торгів, загальною вартістю більше 150 млн.грн жоден із здавалось би конкурентів не вступив у відкриту боротьбу та не понизив власних стартових пропозицій. Економія в результаті таких дій склала лише 1%.

Звичайно, все це не може слугувати прямим доказом змови учасників та замовників. Можна теоретично говорити і про ефективне планування місцевих фінансів, коли орієнтовна вартість робіт майже цілковито відповідає можливостям учасників і їх «економічним» інтересам. Залишимо це на розсуд читачам.

Крім того, останнім часом зросла кількість скарг учасників торгів на дії тендерного комітету. В результаті таких скарг, протягом останнього часу було відмінено 2 закупівлі медичних аксесуарів. Учасники скаржились на неправомірну кваліфікацію переможців торгів Єдиним тендерним комітетом. Після розгляду скарг Антимонопольним комітетом, дії замовника були визнані неправомірними та кваліфікацію скасовано. Наступним кроком ЄТК у цій ситуації стала дискваліфікація і решти учасників торгів, загальна кількість яких сягнула 10.

Також, заблокованим через нібито неправомірні дії замовника є важливий тендер на визначення постачальника продуктів харчування для дошкільних навчальних закладів. З результатами прекваліфікації учасників і допущенням до аукціону 2 з 3 претендентів, «аутсайдер» виявився незгодний. Скарга буде розглянута Антимонопольним комітетом 15 травня. У разі її задоволення, тендер прийдеться проводити з початку. В ситуації, коли договір з попереднім постачальником закінчився ще в грудні 2016 року, будь-яка затримка підписання наступної угоди може привести до непередбачуваних наслідків. Проте, у профільному департаменті радять не розводити паніку і вважають, що час на вирішення «тендерних» суперечок у них ще є, а діти без харчів не залишаться.

Своєрідно трактують у Черкасах і інші норми чинного закупівельного законодавства. 28 квітня в системі було розміщено повідомлення про намір укласти договір на купівлю легкового автомобіля для комунального підприємства «Дирекція парків». Епопея з цією закупівлею триває з початку року. В результаті, після проведених 3 конкурентних процедур автівка так і не була придбана з причин відсутності достатньої кількості пропозицій. Відповідним чином, ЄТК вирішив скористатись власним правом на використання переговорної процедури закупівлі про що і повідомив. Проте, виходячи з букв Закону права на подібну закупівлю відсутнє, так як в перших двох спробах чиновники купували автомобіль не лише для «Дирекції парків», а і для ще одного – КП «ЧЕЛУАШ». Тобто, формально маємо інший предметом закупівлі, аніж визначений у оголошені від 24 квітня, де мова йде лише про одну автівку.

Виходячи з цього всього можна сміливо зробити висновок, що в Черкасах трактують Закон «Про публічні закупівлі» та відповідні нормативні документи по-своєму. Проте подібна ситуація склалася далеко не сьогодні. Судячи з усього, виходячи з власного досвіду виконання покладених на них обов’язків, працівники Єдиного тендерного комітету діють відповідно до теоретичної відповідальності, точніше її відсутності у сучасних реаліях. Безкарність породжує все нові і нові зловживання збоку чиновників. За умов відсутності політичної волі змінити чинний хід речей в місті, активістам, журналістам та політичним опонентам діючої влади залишається лише фіксувати все нові і нові досягнення місцевих закупівельників. Проте останні своїми діями гарантують сталий хід речей та виконання домовленостей, що цілком і повністю відповідає вимогам політичної та кулуарної еліти міста.

Артур Чемирис

для «Забеба.лі»

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter или нажмите СЮДА

Вас может это заинтересовать